У Польщі триває суспільна дискусія щодо того, чому країна не реагує силою на російські безпілотники, які перетинають її повітряний простір.
Як пояснив головний редактор «Nowa Technika Wojskowa» Маріуш Цельма в ефірі TOK FM, рішення про збиття дронів не є суто технічним — воно має юридичні та політичні наслідки.
«Є певний рівень занепокоєння не лише на політичному, а й на виконавчому рівні. Наслідки збиття можуть бути непередбачуваними», — зазначив Цельма. За його словами, основна загроза — уламки, які можуть впасти на житлові райони. Польща — густо заселена країна, і ризик випадкових жертв є реальним.
Журналістка Агнешка Ліхнерович додала, що в розмовах із військовими часто згадується відповідальність перед законом. Йдеться не лише про можливе засудження, а й про складну процедуру пояснення дій у разі трагедії.
«Не дай Боже — якщо будуть жертви на землі, цього ніколи не можна виключати», — наголосила вона.
На запитання, як діяти в таких ситуаціях, Цельма відповів просто: «Молимося, щоб вони (безпілотники) повернулися».
Після 2022 року польське законодавство було змінено, і військові отримали більше повноважень для реагування на подібні інциденти. Однак навіть із новими повноваженнями рішення про збиття залишається винятком, а не правилом.
Наприклад, у Румунії набув чинності закон, який надає Збройним силам право збивати ворожі безпілотники на території країни навіть у мирний час.
Раніше румунська армія не мала права збивати дрони чи ракети, що порушують повітряний простір, якщо в країні не було оголошено надзвичайного стану.
Згідно з новим законом, сили НАТО також можуть брати участь у заходах із захисту повітряного простору Румунії відповідно до договорів про колективну оборону.
Тим часом союзниця Росії — Республіка Білорусь — неодноразово збивала російські дрони, які залітали в її повітряний простір.
Так, вночі 29 серпня 2024 року ВПС РБ збили «Shahed» в Єльському районі Гомельської області, а 5 вересня того ж року білоруський винищувач знищив безпілотник над містом Гомель.
