Попри вихід із російського ринку, приціли Swarovski продовжують надходити до російської армії — дослідження

Попри вихід із російського ринку, приціли Swarovski продовжують надходити до російської армії — дослідження
Приціл оптичний Swarovski DS Gen II. Джерело: Rozetka

Австрійський виробник оптики Swarovski Optik, який формально залишив російський ринок, продовжує з’являтися на зброї російських військових в Україні.

Про це повідомляє Defence24 з посиланням на аналітичний центр Robert Lansing Institute.

Це відбувається попри політику «постійного нейтралітету» Австрії, яка відмовляється постачати зброю Україні, але водночас у Росії фіксують постачання карабінів Steyr Mannlicher та висококласної оптики.

Типові приціли Swarovski коштують від 3 до 5 тисяч доларів і за якістю порівнюються з продукцією Carl Zeiss.

Така ціна робить їх недоступними для пересічних цивільних — основними користувачами стають елітні військові підрозділи та спецслужби, зокрема ФСБ та спецназ ГРУ.

Оптичний приціл Swarovski Z8i. Джерело: Профоптика

За митними даними, які цитує Robert Lansing Institute, від початку повномасштабної війни Росія імпортувала щонайменше 90 прицілів Swarovski Optik загальною вартістю близько $210 тисяч, більшість у 2023 році.

Водночас, за інформацією РБК-Україна, у 2022–2023 роках Росія ввезла оптику із Заходу на суму понад 173,6 млн доларів, офіційно декларуючи її як «мисливське обладнання».

Основними імпортерами є інтернет-магазини Pointer із Санкт-Петербурга та Navigator з Москви.

Pointer ввіз майже 50 тисяч прицілів Holosun на понад $30 млн, а Navigator — оптику на $45 млн.

Частина поставок здійснювалася через посередників у Китаї, Туреччині та Казахстані, а окремі партії призначалися для ПВК «Вагнер».

Оптичний приціл Swarovski Z8i. Джерело: Профоптика

Аналітики The Insider та AOAV наголошують, що після формального припинення прямих поставок до Росії різко зріс експорт зброї та оптики до сусідніх країн — Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану та Узбекистану.

Статистика показує лавиноподібне зростання імпорту, що значно перевищує реальні потреби цивільних ринків, а частину вантажів можна простежити до російських отримувачів.

Автор: Юлія Зінчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *