Туреччина планує відправити до Сирії військове обладнання — зокрема безпілотники, ракети та системи протиповітряної оборони.
Джерела видання Bloomberg повідомили, що озброєння буде розміщене переважно на півночі Сирії, щоб уникнути напруженості з Ізраїлем на південному заході.
Постачання призначене для підтримки сирійського президента Ахмеда аль-Шараа у відбудові армії країни під новим урядом та об’єднанні Сирії під його керівництвом.
Анкара і Дамаск також обговорюють розширення чинної угоди з безпеки, щоб дозволити Туреччині завдавати ударів по курдських бойовиках уздовж усього сирійського кордону, при цьому Туреччина прагне збільшити дозволену зону операцій до 30 кілометрів від кордону.
Адміністрація президента Туреччини відмовилася коментувати. Міністерство інформації Сирії не відповіло на запит про коментар видання.

Очікується, що військові постачання допоможуть Шараа відбудувати армію після того, як Ізраїль знищив більшу частину сирійського арсеналу невдовзі після повалення Асада.
Цей крок також підкреслює занепокоєння Анкари ситуацією на північному сході Сирії, який межує з Туреччиною і контролюється підтримуваними США Сирійськими демократичними силами (СДС).
Впливова фракція у складі СДС — курдські «Загони народної самооборони» (YPG) — пов’язана з Робітничою партією Курдистану (РПК), яка веде 40-річну боротьбу за автономію проти Туреччини.
Туреччина та Сирія, за словами посадовців, обговорюють розширення угоди з безпеки, яка дозволяє Анкарі завдавати ударів по курдських бойовиках біля кордону.
РПК у травні оголосила про намір скласти зброю та саморозпуститися, але мирний процес просувається повільно через невизначеність щодо процедури роззброєння та можливих кроків Туреччини у відповідь на курдські вимоги.

За словами турецьких чиновників, Анкара розраховує на те, що Шараа чинитиме опір курдським вимогам ширшої автономії, особливо в прикордонних районах. Також Туреччина хоче, щоб сирійський лідер обмежив доступ СДС до нафтових і газових родовищ, побоюючись, що прибутки від них спрямовуються до РПК.
СДС та аль-Шараа у березні підписали угоду, за якою бойовики мали інтегруватися до національної армії Сирії. Цього поки не сталося, і потенційна угода між урядом Сирії та Туреччиною може свідчити про збереження напруженості між Дамаском і СДС.