Варшавський районний суд ухвалив рішення не екстрадувати до Німеччини громадянина України, якого німецькі правоохоронці підозрюють у причетності до підриву газопроводів «Північний потік».
Як повідомляє видання «Радіо Свобода», суд також постановив звільнити українця з-під варти.
Адвокат затриманого Тимошеуш Папроцький заявив, що суд відхилив усі докази, подані стороною обвинувачення у справі Володимира Ж.
«Жоден громадянин України не може бути звинувачений або засуджений за будь-які дії проти Росії», — наголосив Папроцький, коментуючи рішення суду.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтримав рішення суду. У дописі в соцмережах він зазначив: «Польський суд відмовив у екстрадиції до Німеччини українського громадянина, підозрюваного в підриві “Північного потоку-2”, і звільнив його з-під варти. І це справедливо. Справу закрито».
Раніше Туск наголошував, що Польща не має наміру передавати українця Німеччині, яка домагається його видачі за підозрою у причетності до вибухів на газопроводах «Північний потік».
Про затримання громадянина України в Польщі стало відомо наприкінці вересня. Його пов’язували з розслідуванням вибухів на дні Балтійського моря. Сам підозрюваний заперечує будь-яку участь у підриві та стверджує, що під час інциденту перебував в Україні.
Це вже другий випадок арешту українця у зв’язку з вибухами на газопроводі після затримання іншого громадянина в Італії минулого місяця.
Раніше німецькі видання Die Zeit, Süddeutsche Zeitung та ARD повідомляли, що слідство встановило особи всіх учасників так званої «диверсійної групи», і що всі вони — громадяни України.
За даними цих видань, Німеччина ідентифікувала сімох осіб, які у 2022 році здійснили підрив газопроводів. Серед них — четверо водолазів, одна з яких є українською рекордсменкою з глибоководних занурень. До групи також входили фахівець із вибухівки, шкіпер і координатор.
Німецька влада видала шість ордерів на арешт. Сьомим підозрюваним вважають українського військовослужбовця, який проходив навчання в Німеччині та, за повідомленнями ЗМІ, загинув на фронті в Україні.
Прокуратура Німеччини підкреслює, що вибухи на «Північних потоках» становлять серйозну атаку на енергетичну інфраструктуру країни — незалежно від політичних мотивів організаторів.
Вибухи сталися у вересні 2022 року поблизу острова Борнхольм у Балтійському морі. Пошкоджено три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2».
Газопровід, призначений для постачання російського газу до Західної Європи, зазнав настільки значних руйнувань, що його експлуатація фактично неможлива.
Розслідування Швеції, Данії та Німеччини підтвердили, що магістралі підірвали навмисно, однак остаточних висновків щодо винних сторін поки немає.
Росія участі в міжнародному розслідуванні не бере. Москва покладає відповідальність за вибухи на США та їхніх союзників, тоді як західні країни відкидають такі звинувачення.
Ряд західних медіа припускають, що диверсію могли організувати люди, пов’язані з українськими спецслужбами. Київ категорично заперечує свою причетність.
Газопроводи «Північний потік» перебувають під санкціями ЄС, оскільки країни Євросоюзу розглядають їх як потенційний інструмент політичного тиску Москви на Європу.
